21.06.2016, 17:39
Національні команди України та Польщі, яким у вівторок, 21 червня, доведеться з’ясовувати стосунки у Марселі в рамках групового турніру Євро-2016.
Ну ось і добігає кінця для української збірної футбольне свято під назвою Євро-2016. Хоча, навряд чи його можна назвати нашим "святом", з огляду на результат виступу команди Михайла Фоменка. Поразки від збірної Німеччини (0:2) і, особливо, від Північної Ірландії (0:2), стали справжнісіньким нічним жахом, в який українська команда занурила футбольну спільноту України, і осад від якого навряд чи вивітриться в найближчі роки.
Але, як би там не було, просто зібрати речі і безславно зникнути з Франції, тікаючи місцевими городами, українська збірна не може, та й не хоче. Адже почуття гідності і бажання виправитися (наскільки це взагалі можливо в такій ситуації) в команди все ж є. Гравці опинилися в ситуації, коли відступати просто немає куди. Немає вже потреби в тому, щоб "сушити" гру, берегти сили, або боятися отримати зайву жовту картку. Залишається лише одне - відкинути всі думки про фіаско і битися до нестями за те, чого не було зроблено в попередніх двох матчах на турнірі.
Досвід очних зустрічей з поляками в українців є. Останній раз команда Михайла Фоменка змагалася з "Кадрою" у відборі до фінальної частини ЧС-2014 за поїздку в Бразилію. Тоді українці змогли здолати суперника і на виїзді, і вдома із загальним рахунком 4:1. Звичайно, з того часу багато змінилося, але Польща аж ніяк не виглядає суперником, якого неможливо здолати. Поляки люблять і вміють грати в футбол, даючи при цьому змогу супернику будувати атаки і користуватися вільними зонами. Однак не можна розраховувати на поступки з боку Польщі лише через те, що вони не ставлять "автобус" в захисті. Поляки чудово відчувають гру, і коли їм дозволяють робити те, що вони хочуть, супернику стає непереливки.
З огляду на ситуацію в українській збірній, безумовно, хотілося б побачити на полі тих гравців, які поки що виступали лише в ролі "туристів" у Франції. Мова йде, перш за все, про Руслана Ротаня і Сергія Рибалку, які заслуговують на свій ігровий час хоча б за те, що приклали руку до виходу збірної на Євро-2016. Цікаво було б поглянути на Караваєва, а також Зінченка зі стартових хвилин. Не забуваймо і про ветерана нашої збірної Анатолія Тимощука, який чекає нагоди показати себе не тільки мотиватором у роздягальні, але й корисним на полі футболістом. Зараз вже немає сенсу триматися за результат і боятися поразки, саме тому, доки гравці ще на Євро, варто дати їм можливість виправдати свою присутність в складі збірної.
Історія протистоянь
Чотири з цих семи поєдинків були офіційними, три – товариськими, між збірними України та Польщі. Тричі перемогу святкували «синьо-жовті», двічі щастя було на боці польської команди, а ще дві зустрічі завершилися внічию. Причому, по разу команди України та Польщі випереджали одна одну у підсумковій таблиці групи у рамках кваліфікації чемпіонату світу.
Відбір до ЧС-2002
Україна – Польща – 1:3
Польща – Україна – 1:1
Вперше це вдалося збірній Польщі у відбірковому турнірі мундіалю 2002-го року. Тоді у розпорядженні головного тренера «Кадри» Єжи Енгеля опинилася дуже потужна команда, перші скрипки в якій грали Єжи Дудек та натуралізований нігерієць Еммануэль Олісадебе. У підсумку, саме польська команда посяде перше місце у відбірковій групі, до якої крім, власне, України, потрапили ще команди Вірменії, Норвегії, Білорусі та Уельсу.
Потенціал збірної Польщі продемонстрував уже перший матч кваліфікаційного турніру, в якому «Кадра» у Києві здолала «синьо-жовтих». Відповівши на швидкий гол Олісадебе м’ячем Шевченка, українці потім пропустили ще двічі – від того ж Олісадебе та Калужного, поступившись у підсумку 1:3.
Не змогли підопічні Валерія Лобановського здолати «Кадру», для якої цей матч уже не мав турнірного значення – полька команда гарантувала собі перше місце в групі, і на виїзді. Все той же Олісадебе відкрив рахунок під завісу першого тайму, а все той же Шевченко відновив рівновагу наприкінці матчу. Ця нічия разом з перемогою Уельсу над Білоруссю принесли Україні друге місце в групі та путівку до плей-офф кваліфікації.
Відбір до ЧС-2014
Польща – Україна – 1:3
Україна – Польща – 1:0
Куди приємніші спогади залишилися у вболівальників «синьо-жовтих» від кваліфікації чемпіонату світу 2014 року. Тоді Україна випередила поляків у турнірній таблиці, здобувши по ходу відбору дві перемоги над «Кадрою». Причому, перший матч зі збірною Польщі, який відбувся на варшавському стадіоні «Народовий» у березні 2013-го, став дебютним офіційним поєдинком для Михайла Фоменка біля керма української національної команди.
Українці дуже потужно провели матч, вже до сьомої хвилини зусиллями Ярмоленка та Гусева забезпечивши собі перевагу у два м’ячі. Варто було полякам після влучного удару Піщека скоротити рахунок, як Зозуля, відзначившись під завісу першого тайму, знову зробив перевагу «синьо-жовтих» комфортною. Зрештою, матч так і закінчився – 3:1 на користь України.
За сім місяців у матчі, який приймав Харків, голів було значно менше, зате за напругою цей поєдинок варшавському не поступався. Долю ж зустрічі вирішив єдиний гол, який у середині другого тайму забив Андрій Ярмоленко.
Товариські матчі
Що стосується контрольних матчів, то у липні 1998-го, коли команди вперше зустрілися між собою, перемогу у Києві святкувала збірна Польщі – 2:1. Тоді на голи Тшечака та Черешивські українці відповіли м’ячем Шевченка.
Наступної зустрічі у контрольному матчі командам довелося чекати 10 років, а сам поєдинок пройшов у Львові, на стадіоні «Україна». Цього разу успіх був на боці «синьо-жовтих», перемогу яким приніс влучний удар Сергія Кравченка вже у компенсований арбітром час до першого тайму.
А ще через два роки команди, чиїм країнам вже зовсім скоро потрібно було приймати Євро-2012, зустрілися у Лодзі. Поєдинок двох сусідів сильнішого не виявив: бойова нічия 1:1, а забитими м’ячами відзначились Єлень та Селезньов.
- 308
- Збірна
- 0
Всього коментарів: 0 | |