Малишев: "Дисципліна в команді дуже серйозна"

Півзахисник «Шахтаря» відповів на запитання вболівальників у прямому ефірі на сторінці клубу у Facebook.

До вашої уваги – найцікавіші моменти спілкування.

– Вимоги досить різні. Зараз ми повинні дуже уважно слухати тренера, все вловлювати, схоплювати і виконувати те, що він хоче бачити в нашій команді. Думаю, з часом усе вийде. Ми зрозуміємо філософію нового наставника і показуватимемо хороші результати.

– Досить важко. Ми довго грали за однією тактичною схемою, а тепер вона трохи інша. Змінилися вимоги. Раніше в середині ми були втрьох і виконували великий обсяг роботи. За схеми 4–4–2 двоє півзахисників знаходяться в центрі, а двоє – по краях. Потрібно діяти дуже компактно, щоб не було розривів. Тренер пояснює нам, як потрібно діяти і як правильно переміщатися. З кожним днем ​​виходить дедалі краще. Футболістам цікаво пробувати щось нове – так ми ростемо.

– Дисципліна в команді дуже серйозна. Тренер приділяє цьому значну увагу і вимагає бути дуже зібраними як на тренуваннях, так і за межами поля.

– Друг родини. Спочатку ми грали у дворі, а потім він поговорив із моєю мамою і відвів до інтернату «Шахтаря». Ми з товаришем пройшли відбір, сподобалися тренеру і почали займатися. Від семи років я в команді. Моїм першим учителем був Петро Андрійович Пономаренко. На жаль, зараз його вже немає з нами. Це велика людина і тренер, дуже радий, що свого часу опинився в нього.

– Френк Лемпард, який грав на моїй позиції. Вважаю, це один із найдосконаліших футболістів. Він різносторонній і мобільний: може оборонятися, атакувати, забивати і приносити велику користь команді.

– Виділив би Крооса, Модрича і Бускетса. Вони вже багато сезонів грають на найвищому рівні, а їхні клуби завжди завойовують трофеї.

– Стати великим футболістом і виграти Лігу чемпіонів. Залишилося її виконати, щоб це здійснилося.

– Ні, навіщо боятися? Це футбол. Все залежить від мене: маю добре грати і допомагати команді. Не думаю, що це проблема. Ми робитимемо один одного тільки сильніше.

– Шикарні! Обіграти «Динамо» завжди принципово і приємно. У минулому сезоні ми двічі перемогли з таким рахунком. Були дуже щасливі. Шкода, що віддали чемпіонат через власні помилки. Очні зустрічі все показали.

– Ні. Зарплата не відіграє ролі. До «Динамо» я б точно не перейшов. Хороший клуб, але не уявляю себе там. Я народився і виріс в Донецьку. Від самого дитинства в «Шахтарі». Люблю цей клуб, для мене важливий тільки він. Я готовий грати тут усе життя, провести найбільше матчів, забивати голи і завойовувати титули. Мені цього хочеться, але все потрібно підтверджувати на полі.

– У нас всі хороші. Якщо трьох – Марлос, Тайсон і Бернард.

– Після вечері граємо в настільний теніс. Заруби в нас пристойні! Тож час проводимо добре і з користю – це цікаво і впливає на настрій.

– Солодке дуже люблю! На жаль, футбол не дозволяє ним надто захоплюватися. Можу з'їсти шматочок «Наполеона», після чого – пауза, в якій їм фрукти та овочі. До речі, після приходу нового тренера солодке трохи «урізали». Але в цілому в меню все практично без змін.

– Почуття не передати словами. Усередині все розривається. Перший раз після всієї цієї ситуації я був там взимку. Їхав знайомими вуличками, рідними проспектами в Донецьку – емоції непередавані! Дуже сумую. Без дому важко. Ми живемо в Києві, але я б багато чого віддав, щоб повернутися в Донецьк. Думаю, не один тільки я. Маю велику надію, що незабаром так і буде. Без дому важко: дуже сумуєш за рідними, друзями, з якими ріс... Улітку я теж був у Донецьку! Рідного дому ніщо не замінить. Там відпочиваєш і почуваєшся в спокої навіть за тих умов, які зараз є. Так, війна, стріляють, але дім то є дім.

– Я додому приїхав! І взимку викладав фотографії, і влітку. Поїду знову – ще викладатиму! Це мій рідний дім. Я сумую за ним і люблю.

– Зараз складно про це говорити і не хотілося б. Я їхав до збірної з великими цілями і надіями принести команді користь. Напевно, виступами за клуб я це заслужив. Але так склалося, таким є рішення тренера. Думаю, я покинув збірну не через погані ігрові якості. Було боляче і неприємно, але є як є. Я прийняв це і пішов далі.